КОКАИН Columbia Усинск

Бро, слушай, у меня вчера такое было, что аж самому себе не поверишь! Я решил сходить в свой любимый райончик, где всегда можно что-нибудь поиметь, так сказать. Долго гнал мимо странных баб с ярким макияжем, пока, наконец, не нашел своего курьера, или, как его молодежа называет – минера. А вот это уже было интересно!

Минер подошел ко мне, дал знакомительный взгляд и спросил, чего я ищу. Я ответил, что мне нужны закладки. А он, весь в теме и совсем не смущаясь, достал из своего ветровки коку, мистер минер, ну просто настоящий мастер своего дела.

Тут-то началось самое интересное! Минер рассказал мне, что на улице обитают такие ребята, что закладки делают сами. Знаешь, пацаны, взаимозаменяемые слова для наркотиков всегда вызывают улыбку на моем лице. И когда я услышал "закладки", мое сердце заиграло от радости.

Не буду вдаваться в подробности о том, как я заплатил и забрал свои друзья. Ну ладно, могу сказать, что это был не самый лучший кокаин в моей жизни. Но, главное, что я его купил!

Ну а дальше начался грандиозный перфоманс нашего брата-наркомана. Я решил отдуплиться на полную катушку и, конечно же, накуриться. И вот, я решил его избежать и сделать всё по-крутому.

Поперся я в туалетчик, чтобы побыстрее накуриться и отдуплиться. Я думал, что мухомор или через нос – это уже слишком легко. Ребята, я сел на унитаз и заметил, что на дверце туалета бордюрчик абсолютно одинакового цвета с моими закладками. Ну, я же знал из первоисточников, что синдром абстинентный отлично проходит, когда ты набираешься хоть немного логики. В общем, разрешил себе пару линий прям на туалете.

И вот, когда я уже отдуплился в полные духи, мне показалось, что я немного уснул. Не могу сказать, что это был приятный сон, но я вроде как был на верху. Долго я там не проспал - не более 5 минут, но все же. Во сне я видел, как мимо меня проходят машины с яркой мигалкой, а я верхом сижу на унитазе, весь в наркотическом трансе. Казалось, что я летаю.

Какое же это было путешествие, ребята!	Тем временем минер ждал меня внизу и, видимо, мне повезло, что он оказался человеком терпеливым. Через некоторое время, меня разбудил его голос: "Ну, парень, пора закругляться! У нас тут карусель закончилась".
Я, кстати, посмотрел взглядом на часы и обнаружил, что с тех пор, как я уснул, прошло уже два часа. Тут я чуть не сорвался с унитаза. Но, ребята, когда я снова осмотрелся, то обнаружил, что через стенку туалета стоит какая-то баба. Она махала чем-то вроде телефона и смотрела на меня с непониманием. Честно говоря, меня она немного напугала.	Я сказал ей "привет" и пошел вытираться. Прошел 10 минут, и я уже сидел в такси, домой.

Знаешь, братан, я больше так не буду. Обещаю!

На следующий день мне просто не хотелось даже думать о наркотиках. Тот абсурд и безумие, что произошли со мной вчера, просто разрушили все мои стереотипы о закладках и развлечениях. Может, я вырасту из всей этой фигни. Намного лучше просто отдупиться от этого дела и заняться чем-то полезным, например, спортом или читать книжки. Те же мухоморы можно оставить для сказок. Пусть они помнят через что прошли и как горькая победа над собой. Или пусть просто радуются жизни без дурей. Я сам буду стараться!

Але, люди добрі! Зацініть, як я останнім часом випадки був! Ви знаєте, я наркоманом не став, але трохи завис від тоненьких закладок, які збагачують моє мистецтво. Поділюся з вами історією, як я купив кокаїн і ще й поіграв на льоду з хокейною клюшкою на ногах! Одного разу, коли я байтився в своєму кутку, до мене підійшов один хлопець, який був крутим наркоманом, яким пахне. Він підійшов до мене, загорнутий у свій стильний худі, і сказав: "Чувак, ти хочеш взбадьоритися? Я можу підкинути тобі купу закладок, вони залишаться в твоїй крові надовго!" Його пропозиція звучала дуже спокусливо для мене, бо я вже був на вершині нудьги, і моє мистецтво стало більш ніж просто скучним батонінням. Перехопив його ідею, я швидко погодився. Він відразу ж повернувся, і через кілька хвилин приніс пляшку з оксиком. Це був дражний момент, адже окси - наш сленговий термін для оксибутинату, сильного снодійного. Так, це було не зовсім кокаїн, але продовжити свою творчість, як саме потрібно було мені, було метафорично як надутий круг на льоду. Я швидко поцілився в простір, і як тільки заговорив з імпровізованим дилером, я понюхав солодкий аромат оксикома і відчув, як мої м'язи заспокоюються. Звичайно, я не забув знайти йому пару баксів, адже наркотики не бувають безкоштовними. Ми обов'язково поділимо цю касу під час наступного сеансу. Спробувавши цей оксиком, я вирішив знайти ближчу ковзанку і пофанатіти на льоду. Вперше у своєму житті я зіграв в хокей на лыжах. Мій стиль був непередбачуваним, схожим на хаотичне ковзання дракона. У мене була пара вдячних глядачів, які були настільки зачаровані моїм виконанням, що почали аплодувати й закликати мене на непередбачувані трюки. Я зрозумів, що це була права дорога до успіху в спорті наркотиків. Уявіть собі, мої дорогі друзі, мені вдалося в касание заробити кілька баксів за мої сміливі перформанси. Я впевнений, що це була найкраща ідея, яку я коли-небудь мав. Я був щасливий, що зміг зробити дві речі одночасно - відчути приємну хвилю наркотиків та заробити трохи грошей на обновлення мого арсеналу наркотичних споживчих товарів. Проходячи повз місцеві спортивні заклади, я помітив групу хлопців, які були залиті потом від активного тренування. Вони були якісь чудаки, з головами, які нагадували наковальню. На їх губах горів лицемірний посмішка, який я впізнав здалеку. Ці зелені їдоки спорту, що обернулися навколо, були насправді ефедринщиками. Вирішив я підійти до них і попитати про ефективність їхніх препаратів. Я сподівався, що вони зможуть розповісти мені, як підтримувати себе в формі, підтримуючи такий активний стиль життя наркомана-репера. Один з хлопців, налитий соком, підійшов до мене і сказав: "Чувак, я бачив, як ти майстрував на льоду саме що! Ти є настільки розкішний, як мої ефедрини! Ми навчимо тебе крутий спортивний стиль наркомана!" Його слівацька мова кишіла активізмом, і я відразу ж зрозумів, що пал це не тільки підстава. Видно було, що ці хлопці дуже уважно стежили за своїм тілом, що теж було важливим компонентом досконалості. Вони розповіли мені про різні препарати, що були на ринку, між ними були й підробки, які називали "паль", але вони дорожили своїм здоров'ям, тому не ризикували. Так я, пернатий наркоман, дізнався багато нового про світ наркотиків. Пройшло багато часу до того, як я знову спробував кокаїн, але впевнений, що одного дня цей день нарешті настане. Закінчуючи мою розповідь, буду позитивно настроєний - досягти висот, коли можна хапати кулаками успіх, можна не тільки на ринку наркотиків, а й на хокейному майданчику на льоду, на сцені! Вірю, що у кожного з вас є свій сценарій життя, який вартує гострого закладання!